ВСИХАННЯ СОСНОВОГО БОРУ: «БІОЛОГІЧНА ПОЖЕЖА» ДОБРАЛАСЯ ДО ЧЕРКАЩИНИ

      Коментарі Вимкнено до ВСИХАННЯ СОСНОВОГО БОРУ: «БІОЛОГІЧНА ПОЖЕЖА» ДОБРАЛАСЯ ДО ЧЕРКАЩИНИ

Всихання соснових лісів набуло в останні роки надзвичайних масштабів. Руді плями посеред соснового лісу навколо Черкас, який за віком ще мав би зеленіти кількадесят років, тривожать в першу чергу лісівників. Тому сьогодні вони б’ють на сполох і просять допомоги у екологів, науковців і громадськості.

22278839_1415495708567121_2029848607_n

– Увесь Черкаський бір потерпає від такого куртинного всихання сосен, хоча за віком – це середньовікові насадження, років 70. Ці дерева мали б ще рости, проте ліс вражений рудими плямами, наче раковою пухлиною. Одна з причин – враження сосни омелою австрійською. Ця рослина паразитує на деревах, висмоктуючи їхні сили, а це призводить до ослаблення дерева , яке вже не може встояти перед вторинними шкідниками. Як правило, дерево вже не виживе. У нас залишається тільки один вихід – вибіркова або суцільна санітарна рубка, – розповідає директор ДП «Черкаський лісгосп» Андрій Пустовіт.

За його словами, площа зараження омелою останнім часом зросла втричі і зараз близько 4 тисяч гектарів Черкаського бору вражено цим паразитом. Увесь бір – один з найбільших і найвідоміших пристепових соснових масивів України – становить 22 тисячі гектарів. Відсоток дуже значний, і це не може не турбувати. Подібна проблема є й у Корсунь-Шевченківському та Канівському лісгоспах.

– Раніше омела оселялася здебільшого на тополях, для сосни це нетиповий паразит. Разом з цим після омели додаються вторинні шкідники. теоретично з омелою треба боротися обрізанням гілок, на яких вона оселилася. практично ж ніхто не може це робити, адже на сосні такого віку гілки ростуть на висоті 20 і більше метрів. Зрізати їх нереально, тому дерево просто приречене на загибель, – додає лісничий Свидівського лісництва Черкаського лісгоспу Григорій Пуш.

В європейських країнах, які так само зараз борються з проблемою всихання лісів, пов’язують її зі зміною клімату, загальним підвищенням температур, зниженням рівня грунтових вод та зменшенням атмосферних опадів. Для наших погодних умов це також стає характерним: вже ні для кого не є несподіванкою, що у черкаських криницях годі шукати води.

– Це проблема усієї України. Площа всихання соснових насаджень становить майже 150 тисяч гектарів по Україні. Це практично площа нашої області. Загалом же ліси (не лише соснові) всихають на площі 330 тисяч гектарів. Зсуваються кліматичні пояси, зростають середньорічні температури, і, як наслідок, ліси всихають. За вересневими підрахунками, в області ліси всихають на площі в 11 тисяч гектарів. Основна проблема – Черкаський бір. Тут сосни уражені омелою австрійською – це не в кожній області спостерігається, але нам дісталося. Тому зараз лісівники просять допомоги і науковців, і екологів, і просять розуміння у громади. Або ми вживатимемо якихось термінових заходів, або через деякий час з нас спитають за безгосподарність, – розтлумачує начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.

22291889_1415497461900279_1840238114_n

Лісівники зараз несуть збитки. Чинне законодавство не дозволяє здійснювати в лісах санітарно-оздоровчі заходи. Іншими словами, допоки сосна повністю не всохне, її рубати не можна, навіть якщо дерево вражене шкідником. Таким чином, шкідники й паразити тільки більше розповсюджуються, заселяючи і без того ослаблені насадження.

– Держава втрачає десятки мільйонів гривень. Якщо деревина всохла, її вартість падає втричі. Сухостійну деревину купують лише як дрова, в кращому разі – як сировину на ДСП. Лісгоспи – а ми є державними  підприємствами – несуть величезні збитки, – пояснює Андрій Пустовіт.

Натомість, вважає Олександр Дзюбенко, можна було б отримувати хорошу ділову деревину, вчасно провівши санітарні рубки, а на їхньому місці висадивши нові насадження. Причому ці насадження могли б бути інших порід дерев, які б могли пристосуватися до змін клімату краще, ніж сосни – дуби, берези, акації тощо.

– При таких масштабах всихання треба залучати фахівців, в першу чергу – науковців, які зможуть визначити причини всихання (зміна гідрологічного режиму, зменшення атмосферних опадів, зниження рівня грунтових вод) і відшукати шляхи  розв’язання проблеми. Наприклад, це може бути інший видовий склад наших лісів, – підтримує цю думку Людмила Довга, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА.

Поки ж хворі сосни стоять поруч зі здоровими деревами, руді плями посеред зеленої маси лісу збільшуються, розповзаються раковими метастазами. У лісівників є можливість спостерігати й фіксувати цей процес за допомогою квадрокоптерів, а от можливості втрутитись – на жаль, поки немає. І нагадують вони хірургів в операційній без скальпелів: проблему бачать, а боротися з нею змоги не мають.

За матеріалами: progolovne.ck.ua

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства