ІВАН НАЗАРЕВИЧ: «У ДІБРОВИ УМАНЩИНИ ВКЛАДЕНО ВЕЛИКУ ПРАЦЮ І ДУШУ ЛІСІВНИКІВ»

      Коментарі Вимкнено до ІВАН НАЗАРЕВИЧ: «У ДІБРОВИ УМАНЩИНИ ВКЛАДЕНО ВЕЛИКУ ПРАЦЮ І ДУШУ ЛІСІВНИКІВ»

Кажуть, що ліси поєднують землю з небом і минуле з майбутнім. Багаті на минувшину й ліси Уманського краю, про що свідчать назви розташованих тут лісових урочищ – «Гайдамацьке», «Панське», «Греків ліс» – від грецького (православного) монастиря, одного з перших після хрещення Київської Русі. Уманська земля взагалі наповнена історією: гайдамацький рух, оспіваний у піснях і легендах, у поезії великого Кобзаря, всесвітньо відомі пам’ятки трипільської культури, одне з семи чудес світу – знаменита «Софіївка» та ін.

1

Окрасою цього регіону є й його ліси – напрочуд гарні, розкішні, упорядковані, завдяки великій, самовідданій праці працівників державного підприємства «Уманське лісове господарство», якому цьогоріч виповнюється 85 років.

У розвиток цих лісових масивів, розташованих на площі понад 30 тисяч гектарів у шести районах області – Уманському, Монастирищенському, Жашківському, Христинівському, Маньківському і Тальнівському, – вкладали свої знання, вміння, досвід різні покоління лісівників. І сьогодні ця робота активно продовжується.

Майже дев’ять років очолює ДП «Уманське лісове господарство» Іван Назаревич, який у цілому віддав цьому підприємству 32 роки свого життя, пройшовши в ньому всі щаблі професійного росту – від помічника лісничого, до посади директора. Серед його відзнак – медаль «За працю і звитягу», нагрудні знаки «Відмінник лісового господарства», «За бездоганну службу в державній лісовій охороні України», численні почесні грамоти і подяки державного, обласного, районного рівнів. Тричі І.В. Назаревич обирався депутатом Тальнівської районної ради.

– Іване Васильовичу, з року в рік Уманський лісгосп посідає провідні позиції в системі Черкаського управління лісового та мисливського господарства. Причому за всіма напрямками діяльності – лісовідновленням, створенням лісових насаджень в обсягах, що перевищують зруби, покращенням якісного складу та продуктивності лісів, їх раціональному використанню тощо. Як вашому колективу вдається постійно досягати таких високих показників?

– Щоденною наполегливою працею. І вона у лісівників нелегка. Той, хто хоч раз саджав лісові дерева, добре знає, наскільки це трудомісткий процес. Як і підготовка до нього, яка починається із заготівлі насіння, а це щоосені майже 10 тонн, 90 відсотків якого – жолуді дуба черешчатого. Все це калібрується, готується до майбутнього посіву за відповідними технологіями. Ми вирощуємо в своїх розсадниках щороку близько мільйона штук сіянців головних і супутніх порід, які безперервно й оновлюють наші ліси. Догляд за лісовими насадженнями, захист їх від шкідників, хвороб і пожеж, проведення санітарних рубок, щоб дати більше простору для росту міцних дерев, раціональне, науково обґрунтоване використання лісових ресурсів, охорона лісів від браконьєрів – роботи в лісі вистачає. І вся вона націлена на те, щоб наші лісові масиви були здоровими і продуктивними, адже вони виконують окрім природоохоронних, ще й економічні функції.

Тож наші працівники в усіх семи лісництвах – Жашківському, Маньківському, Монастирищенському, Синицькому, Собківському, Потаському та Юрківському – працюють із повною віддачею, на високому професійному рівні. І головне – з любов’ю до лісу, вкладаючи душу у вирощування і захист кожного дерева. І я їм за це щиро вдячний.

Днями ми проводили технічну нараду на базі Монастирищенського лісництва, як одного з кращих у нашому лісгоспі. 27 років його очолює лісничий Василь Іванович Голодецький, який віддав лісовій справі 35 років. Колектив лісгоспу, до речі, представив його цього року до звання «Кращий лісничий України». Бо й є за що. Тут на високому рівні проводиться лісовідтворення, запроваджуються в лісові культури нові породи, такі, як модрина європейська. Першим у лісгоспі Василь Іванович започаткував і вирощування горіха чорного. У цьому лісництві продуктивно діють лісорозсадники, суттєво збільшено площі лісових культур, власними силами будуються лісові дороги.

– Одним із головних питань на цій нараді було будівництво лісових доріг. Це настільки важливо для підприємства?

– Безумовно. В першу чергу лісові дороги служать поставленим економічним завданням і сприяють лісозаготівельній діяльності. Прокладаються вони в напрямку найближчих рубок і проектуються таким чином, щоб вивезення сировини було зручним й економічно вигідним – від пунктів навантаження до доставки до нижнього складу. Але справа не тільки у мінімізації витрат на пальне, підвищенні продуктивності праці. Будівництво лісових доріг має ще й соціальне значення, оскільки скорочує відстані між селами.

Тільки за останні шість років наш лісгосп збудував майже 60 кілометрів лісових доріг. З них понад 14 кілометрів – із твердим покриттям.

– Уманський лісгосп славиться своїми дібровами.

– Ми й вирощуємо в основному дуб черешчатий, який у нашому лісовому фонді посідає чільне місце – майже 70 відсотків від усіх лісових насаджень. Приділяємо увагу й іншим цінним породам дерев – ясену, клену, липі, сосні, грабу тощо. Не залишаються без уваги й декоративні рослини, які користуються великим попитом у населення.

Все, що пов’язане з лісами, їх розвитком, – це сфера діяльності головного лісничого лісгоспу, кандидата сільськогосподарських наук, відмінника лісового господарства України Анатолія Юрійовича Гусака. Він працює на нашому підприємстві майже 20 років, має 16 наукових робіт. Ми можемо пишатися лісами нашого регіону, їх природним, економічним потенціалом, упорядкованістю.

У наших лісах немає незаліснених ділянок. Вирубуємо старі, хворі дерева, проводимо рубки стиглих дерев – і відразу ж саджаємо на цих місцях сіянці, які в майбутньому стануть повноцінними деревами. Інша справа, що все це в межах тих територій, які маємо. Хоча лісовий фонд Уманського лісгоспу міг би розширюватися за рахунок земель несільськогосподарського призначення, ерозійних, зарослих бур’янами і нікому не потрібних. Лісистість нашого регіону не сягає навіть загальнообласного показника. Тим часом у Жашківському районі маємо ерозійно спустошених земель 34 гектари, в Маньківському – 136, Монастирищенському – 92, Тальнівському – 57, Уманському – 321 гектар. Наші ж заявки на передачу цих земель держлісгоспу Держгеокадастр навіть не приймає. І поки це питання не буде вирішене на державному рівні, не буде прийнятий спрощений механізм передачі цих площ держлісгоспам, ситуація залишатиметься тупиковою.

– Цього літа лісову галузь неабияк стривожила новина щодо намірів Уряду передати державні лісогосподарські підприємства в концесію. І це нібито через те, що лісгоспи працюють неефективно.

– По-перше, хотілося б знати, чому до обговорення такого життєво важливого для країни питання, як запровадження в лісовому господарстві масштабної концесії, не були залучені ані експерти, ані самі лісівники. А ще – на якому аналізі ґрунтувалася заява щодо неефективності діяльності лісгоспів, яку ми, наприклад, прийняти на свій рахунок аж ніяк не можемо. Бо показники роботи Уманського лісгоспу доводять: наше підприємство працює успішно і відповідально перед державою, сповна виконує свої економічні, природоохоронні, соціальні зобов’язання.

Так цього року нами створено 131,1 гектара лісових культур. Ми повністю виконали план з відтворення лісів та лісорозведення. І так відбувається щороку, бо ми дбаємо про розвиток підпорядкованих нам лісових масивів у всіх районах, де працюємо. За 8 місяців підприємством реалізовано деревини на суму понад 70,2 мільйона гривень. Темпи росту в цій сфері економічної діяльності лісгоспу становлять 133,5 відсотка. Реалізація необроблених матеріалів від усіх видів рубок відбувається на біржових торгах, у відкритому режимі.

До зведеного бюджету ДП «Уманське лісове господарство» за вісім місяців сплатило понад 31,1 мільйона гривень, з них до державного бюджету – більше 24,5 мільйона гривень, до єдиного соціального внеску – майже 6,2 мільйона гривень. Усього ж податків, зборів та обов’язкових платежів сплачено більше 37,3 мільйона гривень. Середня заробітна плата наших працівників склала 14440 гривень. Думається, ці цифри доводять, наскільки активно і відповідально діє наше підприємство в інтересах держави й суспільства, є обов’язковим стосовно соціального захисту трудівників.

Інша справа, що з посиленням податкового тиску протягом останніх двох років суттєво скоротилися прибутки самого лісгоспу. Та оскільки ми свого часу подбали про розвиток матеріально-технічного оснащення підприємства, виробництво продовжує діяти в заданому режимі, без збоїв.

Наші ліси упорядковані, здорові, скеровані на розвиток і примноження лісових багатств. Концесія ж лісгоспів, а, вірніше, приватизація лісів, може призвести до повного їх занепаду. Передати лісові масиви в приватні руки – це означає приректи їх на знищення. Приватника цікавитиме лише деревина і він вирубуватиме дерева, де схоче і скільки схоче. І контролювати це держава вже не зможе. Про інвестування у відтворення лісових багатств теж уже не йтиметься. Лісові дерева ростуть повільно і тільки через 50-100 років стають продуктивними. Тож власник вкладати гроші в справу, результатів від якої він не побачить, не буде.

Сьогодні жодна з країн Євросоюзу не використовує концесію в лісовому господарстві й вважає її неефективною для лісу. Тож, можливо, хоча б над цим слід замислитися?

– Однією з проблем Уманського лісгоспу останнім часом стали незаконні рубки дерев браконьєрами. Ви навіть до населення звернулися з проханням за винагороду надавати достовірну інформацію про крадіїв.

– Справа в тім, що наші лісові масиви знаходяться на великій відстані один від одного й у різних районах. І це ускладнює їх захист від лісопорушників. Безумовно, працівники державної лісової охорони здійснюють цілодобовий контроль за дубовими насадженнями. І ловлять злодіїв на місці злочину. От тільки, коли один лісовий обхід становить 650-700 гектарів, важко бути відразу в усіх місцях. Тому ми й звернулися до людей по допомогу. І слід сказати, вони відгукнулися. І на «чорних лісорубів», як на нашу думку, це справило враження – випадків спроб незаконних рубок стало значно менше. Хотілося б також, щоб і наша співпраця з правоохоронними органами по захисту лісів відбувалася більш активно і результативно. Будемо дбати про ліс спільно, з державницьких позицій, і він віддячуватиме й нам, і наступним поколінням своєю красою, чистим повітрям, здоров’ям.

Користуючись нагодою, хочу щиро привітати всіх працівників Уманського лісгоспу, ветеранів лісової галузі, лісівників області, наших ділових партнерів, громадськість зі святом, яке ми відзначатимемо 17 вересня – Днем працівника лісу. Щастя, здоров’я, життєвих і професійних успіхів, добробуту і злагоди вам і вашим родинам. А нашій рідній Україні – міці й процвітання.

Наталія Віргуш, газета “Черкаський край”, вересень 2017

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства